Інновації

Інноваційні форми роботи сучасного шкільного бібліотекаря

в умовах сільської школи.

Доповідь методиста А.О.Леонтьєвої на засіданні РМО бібліотекарів

Шановні колеги!

Однією з важливих проблем сучасної освіти є виховання свідомого читача, що не лише добре орієнтується в сучасному інформаційному просторі, а й має високу естетичну культуру читання, володіє навичками емоційного сприймання прочитаного. Такі вимоги потребують адаптування бібліотекарів до новітньої організації роботи. При цьому за бібліотекою залишається її специфічна функція – керування читанням дітей, формування їхньої читацької компетентності, яка б допомогла людині досягти високої культури читання, отримати широке уявлення про багатогранний світ людського життя, бути здатною до творчого, креативного сприйняття дійсності.

Інноваційний шлях розвитку бібліотеки — це шлях перетворень, що вимагає науково-обгрунто­ваних підходів до оновлення бібліотечної діяльнос­ті, застосування спеціальних методик їх практич­ного здійснення.

Інноваційна діяльність бібліотеки спрямована на систематичне стимулювання розвитку бібліотеки шляхом змістовного структурно-організаційного оновлення і технічної і технологічної модернізації; а також позитивних змін в професійній свідомості співробітників.

Основою в інноваційній роботі бібліотеки є інформаційна підтримка навчального-виховного процесу шляхом:

·     автоматизації основних технологічних процесів бібліотеки (в умовах     сільських шкіл цей пункт ще довго залишатиметься в планах),

·      створення та вдосконалення сайту бібліотеки;

·     створення та поповнення електронного каталогу;

·     створення власних електронних ресурсів (наприклад, створення медіатеки);

·участі у корпоративних проектах  (як, наприклад, наш МБА краєзнавчої літератури);

·  надання інформаційних сервісних послуг та інше.

Та і форми роботи з учнями, як основної категорії наших читачів, потребують постійного оновлення. Проаналізувавши ряд інформаційних джерел, серед яких і ваші річні звіти, спробую запропонувати вам  ряд інноваційних форм роботи з читачами.

Серед наочних форм популяризації літератури найважливіше місце посідає книжкова вистав­ка — традиційна форма роботи бібліотеки, один із засобів впливу на інформаційну поведінку читача. Цінність цієї форми для читача визначається тим, що він може зняти книгу з виставки, погортати її, швидко переглянути ілюстрації, зміст, передмову. Таке первісне ознайомлення з книгою поглиблює й робить більш цілеспрямованим інтерес читача. Привернення уваги до тієї чи іншої проблеми, то­го чи іншого документа — одне з важливих за­вдань роботи бібліотеки. У ваших бібліотеках поши­рились такі інноваційні форми традиційних книжкових виставок:

·         виставка-діалог;

·         виставка-вікторина;

·         виставка-дискусія;

·         виставка-порада;

·         виставка-кросворд, яка стимулює та розвиває допитливість, спо­нукає до більш уважного прочитання пред­ставлених джерел;

·         виставка одного жанру (наприклад, «Загадки для Шерлока Холмса», на якій представлено книги одного жанру — детективи);

·          виставка-диспут;

·          виставка-ситуація;

·          виставка-відгук, де демонструються не лише книги з певної тематики, або одного автора, але і твори-відгуки на них;

·          виставка-ребус;

·          виставка однієї книги тощо.

А такі форми виставок пропоную вам я:

·         віртуальні виставки (на сайті шкільної біблі­отеки);

·          виставка-роздум (наприклад, «Моє відношення до дітей з особовими потребами»);

·         виставка-питання (підібрати цікаві запитання на певну тему. На виставці розміщуються тексти за­питань та книги, періодика, де можна знайти від­повіді на ці запитання);

·         виставка-хобі, на якій поряд із рекомендованими книгами можна екс­понувати готові вироби;

·         виставка - гра «Карусель». Її проводять для мо­лодших школярів. Вона оформлена у вигляді кару­селі, що крутиться, на якій розміщені зображен­ня героїв книг та м'які іграшки. Поряд розміще­ні різні книги. Умови гри: взяти зображення героя чи іграшку і знайти книгу, з якої він прийшов по­кататися на каруселі.

·         інтерактивна виставка-словник (на виставці розташовуються різні словники. Біля цієї виставки учні активно працюють зі словниками та довідниками, вико­нуючи запропоновані завдання. Виставку — слов­ник також можна організувати для учнів молодших класів з метою пояснення нових термінів, понять).

Наступна інноваційна форма - літера­турний колаж.

Колаж — це прийом у образотворчому мис­тецтві, за яким на певну основу накладають різні матеріали, що різняться кольором і фак­турою.

У період підготовки до такого заходу виявляють найбільш популярних дитячих авторів вітчизняної та зару­біжної літератури, улюблену тематику, героїв книг, уміння аналізувати й робити висновки з прочи­таного. До програми літературного колажу включають бібліографічний огляд, у якому використано прийом «живих анотацій». Суть його полягає в тому, що герой книги сам представляє себе. Для цього читачі, які мають акторські здібності й хорошу дикцію, заздалегідь готують розповіді про героя від першої особи, деякі атрибути його одягу.

Метод проектів

Шкільні бібліотекарі широко використовують цей метод у своїй роботі. Сутність його полягає в стимулюванні інтересів учнів до певних проблем, що передбачає виконання школярами повністю ви­значеного й завершеного циклу навчальної діяльнос­ті. Під час використання цієї технології розв'язують багато дидактичних, виховних і розвивальних за­вдань: учні розвивають пізнавальні навички, критич­не мислення, сферу комунікації, формують уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтувати­ся в інформаційному просторі. У практиці роботи частіше трапляються такі форми, як інформацій­ні та організаційні, менш творчі, ігрові, дослідні.

Приблизна тематика бібліотечних проектів: День учителя, Тиждень шкільної бібліотеки, Тиж­день шкільного підручника, Новорічна подорож, Тиждень народознавства, День соборності Украї­ни, День пам'яті Тараса Шевченка, краєзнавчі проекти та багато інших.

Урок-екскурсія.

Навчальне заняття проводиться зазвичай поза класом, поза школою, в природі, в музеї, на виробництві. Основний метод навчання — спостере-ження предметів, явищ, процесів. Він поєднується з поясненням, бесідою, збиранням колекцій, з виконанням практичних робіт.

Та крім стандартних в нашій школі проводяться ще й заочні (віртуальні) уроки-екскурсії.

Наприклад, на бібліотечному  уроці "Подорож морем Преси" для учнів 2-4 демонструється слайд-шоу, розро­блене в програмі Power Point, в якій показані послідовно всі процеси виробницт­ва паперу, друку, тиражування газет та розповіді про професії людей, які причетні до виходу періодичних видань в світ.

Урок-подорож.

 За основу уроку можна взяти фак­ти з біографії відомого діяча, що подорожував пев­ними місцями; учні немовби подорожують з ним і слухають твори (відомості), пов'язані з митцем або визначними місцями.

Вимоги до організації: чітке формулювання виховної мети подорожі та підпорядкування її змісту діяльності на всіх етапах проведення, розробка маршруту і складення карти подорожі; попередній підбір і виготовлення необхідних атрибутів; використання бесід, конкурсів, поезій для оптимізації виховного впливу в цілому; залучення до підготовки та проведення абсолют­но всіх учнів класу.

Буккросинг (bookkrossing)

Розповім про нього  взагалі, а вам вирішувати, як ви можете трансформувати його до своїх умов—умов сільської школи (або села взагалі).

Буккросинг - це  квест, гра, за­хоплююча пригода, непередбачувана подія, можли­вість познайомитися з різними людьми, знайти ці­каву книгу та загубити її. У неї може грати кожен, хто любить читати й ділитися книгами. Людина, прочитавши книгу, залишає («звільняє») її у гро­мадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро) для того, щоб інша, випадкова, людина могла цю книгу знайти та прочитати; та, у свою чергу, по­винна повторити процес.

 Ідею буккросингу запропонував спеціаліст із інтернет-технологій Рон Хорнбекер у травні 2002 року. Для початку він залишив 20 книг із пояснювальними написами в холі свого готелю. Через півроку на його сайті було близько 300 ак­тивних користувачів, які «відпускали» книги та приводили нових учасників.

У наш час буккросинг в Україні розвинений порівняно слабко. Одним із найбільш відомих буккросерських сайтів є «Буккросинг. Україна». Тех­нологія така: член руху буккросингу (буккросер) реєструється на сайті. Потім він реєструє книги, що має відпустити, створюючи таким чином свою «книжкову полицю». Під час реєстрації кожна книга отримує унікальний код. Буккросер «звіль­няє» книгу на сайті (тобто робить запис, де, коли буде звільнено книгу), а потім «звільняє» її, тоб­то залишає в публічному місті. Людина, яка зна­йшла («спіймала») таку книгу, увійшовши на сайт і ввівши код книги, потрапляє в журнал книги, де робить запис, про який дізнається буккросер, що відпустив видання.

Залишати улюблену книгу на лавці, напевно, трішки необачно, адже її може намочити дощ чи скинути на землю вітер. Щоб уникнути таких не­приємностей, буккросери вигадали «безпечні по­лиці», тобто місця, на які завжди можна покласти «вільну» книгу та взяти, якщо трапиться, іншу. У багатьох містах України можна знайти такі полиці в бібліотеках та книгарнях: Київ, Івано-Франківськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Коломия, Луцьк, Львів.

Фотоконкурс.

Це може бути конкурс реклами книги, або, наприклад, «Пригоди читача Михайлика», або іншої тематики, згідно вашого креативу.

      Конкурс відеороликів.

      Он-лайн конкурс

Наприклад, «Розкажи про цікаву книжку», або той же фотоконкурс, але в режимі он-лайн.

Створення буктрейлерів.

Перш ніж створити свій буктрейлер, подивіться в Інтернеті зразки солідних видавництв, а також любительські. Вибрати книгу для реклами.  Створити сценарій до буктрейлеру(продумати сюжет і написати текст).

Важливо внести інтригу та вибудувати сюжет таким чином, аби неодмінно читачу захотілось узнати, що ж буде далі. А взнати, що буде далі, можна, якщо прочитаєш книгу.

Звичайно, тема мого виступу не може бути вичерпана, адже творчість невичерпна. Сподіваюсь, що поки я пропонувала вищеназвані форми роботи, у вас уже виникли свої нові ідеї. Успіхів вам!